Як розпізнавати БУЛІНГ.
Булінг, або цькування, може тривалий час залишатись непомітним для батьків, але про нього завжди знають в школі.
В цькуванні дитини може брати участь один або кілька людей, до цього можуть бути причетні навіть вчителі.
Варіанти впливу на дитину можуть бути різні:
фізичний (штурхани, бійки)
економічний (крадіжки, пошкодження речей)
психологічний (ігнорування, образи, ізоляція, шантаж, маніпуляція)
сексульний (образи сексуального характеру, погрози та відповідні жарти)
кібербулінг (приниження з використанням гаджетів та інтернету)
Сталість знущань є ключовою ознакою булінгу. Проте й один неприємний епізод має привернути увагу батьків і вчителів. Це допоможе запобігти розвитку систематичного цькування та визначить кордони дозволеного для образника.
Постраждалі діти можуть мати низьку самооцінку. В них часто страждає успішність та можуть з'явитись навіть проблеми зі здоров’ям, або загостритись хронічні захворювання, які тривалий час не давали про себе знати.
Найнебезпечніша реакція дитини на булінг - суїцидальні думки.
Якщо ви втратили контакт з дитиною та не можете напевне дізнатись при спілкуванні, що відбувається з нею в школі, зверніть увагу натривожні ознаки.
Дитина регулярно приходить додому з пошкодженими або загубленими особистими речами.
Часто “губить” гроші.
Періодично повертається зі школи з травмами різної тяжкості.
Часто прогулює окремі заняття або навчальні дні.
Нехтує шкільними справами та домашніми завданнями.
Раз або два на тиждень скаржиться на головний біль, болі в шлунку та животі, проблеми зі стільцем.
В дитини проблеми зі сном та апетитом.
На питання про школу та друзів повністю замикається або переводить тему.
Вирішувати проблему боулінгу потрібно з педагогічним колективом школи. Також варто подати позов у поліцію.
Проходження крізь булінг дуже травматичне. Тому дитина має отримати допомогу психолога в процесі вирішення ситуації та під час реабілітації.
Підтримати нервову систему в цей час можна за допомогою сиропів для дітей Сілента і Когівіс.
